Історія міста

 

 

 

ДОВІДКА ПРО МІСТО ЖАШКІВ

Із хроніки нашого міста: 16 жовтня (за старим стилем) 1636 року - повідомлення про те, що при впаданні річки Козина Рудка в Річку Рава Зашківська, Вище Скибин Греблі закладено городище.

В першій половині сорокових років XVIIст. французький інженер Левассер де Боплан позначив на картах українських земель Речі Посполитої слободу Зашків та річку Багва, нині Торч, притоку річки Тікич Угорський.

З 1956 року Жашків віднесено до міст районного підпорядкування.

Дата святкування Дня міста – 14 жовтня.

У 2012 році відзначатимемо 376 років із дня заснування.

Площа міста – 1494,5 га

Розташований на річці Торч, яка на початку XVIIст. Називалася Рава Жашківська, пізніше – Бава, Багва і навіть Багна.

Кінцева залізнична станція Південно – західної залізниці. Через місто проходить автомагістраль Санк-Петербург – Одеса. Має автобусне сполучення з багатьма містами не тільки України, а й Молдови і Білорусі, зокрема з Одесою, Миколаєвом, Кіровоградом, Мінськом, Кишиневом.

Третього лютого 1655 року із Жашкова була відправлена королю Речі Посполитої реляція про Дрижипільську битву (29.01.-01.02.1655р.), Відповідно до Андрусівської угоди (1667р.) жашків залишився у складі Польщі. З кінця XVIІIст. перейшов до Росії. У 1840 році віднесений до розряду містечок, а у 1866 році – центр Жашківської волості Таращанського повіту.

Жашків славився кінською торговицею, рівної якій не було на всю губернію. Спритні ліверанти могли тобі твого ж таки коня й продати. Тому не даром казали: «У Києві жінки не бери, а у Жашкові коня не купуй». Одначе засторога не спрацьовувала. Практикувалося і перше, і друге. До того ж торгівля після реформи 1861 року розвивалася успішно. Вже з 1860 року у Жашкові працює цукровий завод, у 1878 році в містечку було 24 лавки, а продаж товарів за чверть віку зріс у чотири рази.

Зростання було б ще стрімкішим, коли б не згадане раніше бездоріжжя. Жашківському ринкові, цукроварні, всьому господарству потрібна була залізниця. Ця потреба співпала із лихоманкою будівництва залізниць та індустріалізацією, яка охопила Російську імперію з 1890 року по 1990 рік. Але на той час наш край не потрапив у сферу інтересів залізничних магнатів. Вони орієнтувалися на метал і вугілля, а не на буряки та цукор. Тож лише у 1908 році починає відбруньковуватися залізнична «галузка» в бік Жашкова. Росла вона довго і поволі, з тривалими перервами, але вже саме будівництво сприяло подальшому розвитку торгівлі і промисловості. Тож і не дивно, що з 1908 року по 1915 рік у Жашкові одержують дозволи на будівництво парового млина, пивоварного заводу, двох цегельних заводів, фабрики землеобробних машин, двох кінотеатрів. Та цим планам не судилося збутися. Вибухнула Перша світова війна.

У місті народилася видатна українська письменниця Д.К. Гуменна, скульптор, член Національної спілки художників України Я.Д.Красножон. Нині в місті проживає Герой соціалістичної праці, вчителька української мови та літератури Євгенія Михайлівна Любомська.

Під центральною частиною міста з давніх часів збереглися малодосліджені підземні ходи. Неподалік від міста виявлено поселення черняхівської культури.

Впродовж останніх років чисельність населення міста близько 14,2 тис.чол.

Промисловий потенціал міста представляють підприємства різної форми власності:

- КП «Райагробуд-Жашків»

- КП «Рембуд Люкс»

- ПП «Референт»

- ТОВ «Нові Продукти»

- ПАТ «Жашківський маслозавод»

- ПП «Будтехсервіс»

- Коопзаготпромторг Жашківського райст

- ВАТ «Жашківське АТП 17141»

- АТ «Міраж-Інкубатор»

- ВАТ «Райагрохім»

- ДП «Більшовик»

- ВАТ «Черкасиобленерго» Жашківський РЕМ

- ПАТ «Жашківський елеватор»

- Комунальне підприємство тепломереж (ПТМ)

- Комунальне підприємство виробниче управління житлово-комунального господарства (ВУЖКГ)

- КП «Відродження»

- Філія «Жашківський райавтодор»

- МП «Колос»

- Друкарня

Місто налічує:

5 денних загальноосвітніх шкіл 1-3 ступенів акредитації (державні), де навчається 1881 дитина; 6 дошкільних навчальних закладів ( 1073 вихованці); музична школа,будинок дитячої та юнацької творчості, ПТУ №38, центральна районна лікарня, сім аптек, два будинки культури, стадіон, спортивна площадка, кінотеатр, три бібліотеки, історичний музей, відділення ощадного банку, «Приватбанку», банків «Райффайзенбанк-Аваль»», «Надра», дві православні церкви, молитовні будинки ЄХБ і АСБ, капличка.

 

 

Із історії міста 

Міста, як і люди, мають свої долі і свої обличчя з властивими лише їм рисами. Неповторні риси Жашкова - це його щирість і широчінь доброти, його затишок і краса. В дні золотої осені приходить в місто справді всенародне свято Покрови Пресвятої богородиці-покровительки наших людей і добрих справ.

Вперше назва «Жашків» зустрічається на карті французького інженера Гійома де Боплана (перша половина сорокових років XVIIcт.), який позначив на картах українських земель Речі Посполитої слободу Зашків та річку Бава, нині Торч, притоку річки Тікич Угорський .

16 жовтня (за старим стилем) 1636 року- повідомлення про те,що при впаданні річки Козина в річку Рава Зашківська, вище Скибин Греблі закладено Грордище.

2 лютого (за новим стилем) 1655 року – із Рашкова (Жашкова) направлено реляцію королю Речі Посполитої про наслідки битви під Охматовим (Дрижипільська битва)

1664 року у Жашкові нараховувалось 31 дим (дим-оселя), з яких сплачували 46 злотиих 15 грошів (для порівняння додамо, що на той час козацька шабля коштувала 60 злотих).

1729 рік – за кошти пана Дроздовського із дубових колод збудували церкву на місці, де нині знаходиться Жашківська школа №3.

1740 рік – власником Жашкова став граф Францішек Антоній Ледуховський (+1796), панцирної хоругви ротмістр, Влодзимірський староста.

1741 рік – за даними Тетіївського деканату прихожан в Жашкові 20 дворів.

1801 рік – Жашків набуває статусу волосного центру у складі Таращанського повіту.

1833 рік – відкрито ярмарок, де торгували переважно сільськогосподарською продукцією. Змуровано двохрестальну церкву коштом пана Іоанна Таращанського.

1835 рік – спалена поміщицька ґуральня.

1840 рік – Жашків віднесено до розряду містечок.

1860 рік – поблизу містечка збудовано цукровий завод, де працювало 350 робітників, на початку 20-го століття на заводі працювало 896 робітників. У містечку на той час був також виноробний і пивний заводи (1865рік), 28 ремісників, 24 крамниці. Місцевий ярмарок славився кінською торговицею, де можна було зустріти ліверантів з різних губерній Росії.

1865 рік – відкрито однокласну школу.

28.06.1897 року - народився вчений шумеролог Семюель Ноах Крамер.

07.03.1904 року- народилася відома українська письменниця Докія Гуменна, автор романів «Діти Чумацького шляху», «Золотий плуг», «Хрещатий Яр», «Європа Кріпатська».

У лютому 1918 року встановлено радянську владу. Першим головою ревкому був Іван Пилипович Станецький (1919 р.)

З 1923 року Жашків став центром району.

У 1926-1927 роках відбулася добудова залізничної колії на дільниці Погребище-Жашків.

1932 рік – голодний бунт селян, для з»ясування причин якого прибув перший секретар Київського обкому КП(б)У М.Н. Демченко.

1934 рік – відкрито середню школу, а з 1946 року працювали середня семирічна і початкова школи.

З 19 липня 1941 року до 06 січня 1944 року був окупований німецькими військами.

В 1956 році Жашків об»єднано з селом Городище і віднесено до міста районного підпорядкування.

У 2000 році відкрито храм Петра і Павла.

На сьогоднішній день у місті функціонує 6 підприємств, 4 із них виробляють продукцію народного споживання. За період незалежності України сформовано новий сектор економіки-малий та середній бізнес. Сьогодні у місті зареєстровано більше 76 підприємств малого та середнього бізнесу, які наповнюють місцевий бюджет, зареєстровано більше 700 приватних підприємців.

Але найбільшим досягненням є те, що жашківчани повірили в перспективу, з упевненістю дивляться в майбутнє.

Доброю ознакою цього стало зростання народжуваності у місті. І доки на наших вулицях, подвір»ях і парках не змовкнуть срібні дзвіночки дитячих голосів, древній Жашків ніколи не перестане бути молодим.